Дослідження "Медико-соціальні потреби дітей, яких торкнулись проблеми туберкульозу"

Illustration

Проєкт «Медико-соціальні потреби дітей, яких торкнулись проблеми туберкульозу» спрямований надослідження організації протитуберкульозної допомоги дітям в Україні. Значущість та інноваційністьаналізу забезпечення соціальних потреб дітей, хворих на ТБ, обумовлена тим, що соціальні потребицієї групи населення ще не були основним предметом дослідження в Україні. Для проєкту важливобуло почути думки, які виражені як самими дітьми, так і їх батьками/ іншими законнимипредставниками. Родина є цілісною системою, в якій розгортається проблематика: вона є і суб’єктом,що взаємодіє з різними агентами та сервіс-провайдерами, і елементом більш широких соціальнихвідносин щодо стигми, дискримінації, системних бар’єрів лікування тощо.Потреба у комплексному дослідженні організації протитуберкульозної допомоги дітям в Україні,зокрема її відповідності міжнародним стандартам, як у компоненті медичної допомоги, так ісоціальної, була багаторазово озвучена профільними експертами та спеціалістами.Вивчення медико-соціальних потреб дітей, які стикнулися з проблемою ТБ, в Україні необхідне длярозробки низки подальших спільних кроків щодо наближення до вчасної діагностики, сучаснихметодів лікування та супроводу дітей, що хворіють на ТБ, та їхніх сімей, до міжнародних стандартів, якібули окреслені 26 вересня 2018 року на Нараді високого рівня Генеральної Асамблеї ООН з ліквідаціїТБ.
Мета дослідження: провести оцінку медико-соціальних потреб дітей, які стикнулися з проблемою ТБ,та напрацювати доказову базу для подальшої обґрунтованої адвокації переходу на амбулаторнелікування (відповідно до клінічних показників) та забезпечення дитино-орієнтованого підходу принаданні медичних і соціальних послуг дітям з ТБ.
ВИСНОВКИ: − Більшість дітей, які взяли участь у дослідженні (64%) проходять або проходили лікування від ТБ у стаціонарі. Серед них лише для 20% термін перебування у медичному закладі становив менше місяця. Для 65% дітей лікування у стаціонарі тривало або триває від місяця до півроку, а тих, хто провів у лікарні півроку й навіть більше - 15%. За словами експертів-психологів, якщо дитина перебуває в лікарні довше, ніж 21 день, вона, скоріш за все, потребуватиме психологічної підтримки. − Як стаціонарне, так і амбулаторне лікування мають свої переваги: На думку опитаних респондентів, найважливішими перевагами стаціонарного лікування є можливість оперативного контролю за станом дитини та зручність проведення додаткових обстежень. Основними перевагами амбулаторного лікування є більш спокійний емоційний стан дитини, краще харчування, а також більш відчутною є підтримка близьких і друзів. − Результати дослідження засвідчили, що переважна більшість опитаних (78%) вважають, що лікуватися від ТБ, краще все ж таки амбулаторно під наглядом лікаря. − Перехід дитини на амбулаторне лікування можливий тільки за умови донесення до батьків або інших законних представників дитини, і до самої дитини необхідності та важливості безперервного лікування.