Основною метою проєкту «Оцінка спроможності та потреб організацій громадянського суспільства (ОГС) у громадах Дніпропетровської, Закарпатської, Запорізької, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської та Чернівецької областей» було проведення комплексної оцінки та структурованого аналітичного огляду ОГС, зареєстрованих та активних у 58 громадах-партнерах 10 областей, де ПРООН впроваджує та планує розширювати діяльність з відновлення, соціальної згуртованості та громадської безпеки.
Основними завданнями дослідження є:1. Визначення спроможності ОГС – дослідити, як війна вплинула на роботу організацій, які навички або ресурси були найважливішими для їхньої діяльності, і які структурні зміни є необхідними для підвищення їхньої ефективності.2. Аналіз потреб ОГС – зрозуміти, які нагальні потреби виникають у ОГС у зв'язку з війною, як змінюються потреби їхніх бенефіціарів, і чи отримують ОГС достатню підтримку від місцевої влади, донорів та інших суб'єктів.3. Оцінка впливу війни на діяльність ОГС та безпекові аспекти – обговорити безпекові ризики та виклики, з якими стикаються організації, а також стратегії для адаптації діяльності у відповідь на ці загрози.4. Вивчення мереж та партнерств – дослідити, як ОГС формують партнерські мережі та співпрацюють з іншими організаціями та донорами, а також визначити, які форми співпраці ще не реалізовані, але можуть бути необхідними для досягнення цілей.Визначені теми досліджувались з акцентом на ОГС, що працюють з такими групами бенефіціарів, як військові, ветерани та ветеранки, жінки, діти та молодь, внутрішньо переміщені особи.
Задля досягнення мети та завдань дослідження були використані як кількісні (опитування), так і якісні (глибинні інтерв’ю, фокус групи) методи та була оновлена та масштабована методологія оцінки спроможності ОГС. Дослідження розвиває, вдосконалює та адаптує скринінгову модель, розроблену та використану для оцінки ОГС у партнерських громадах Донецької та Луганської областей у 2019 році.
Оновлена скринінгова модель оцінки спроможності ОГС також базується на моделі «трьох кіл» Чарльза Бакстона. Також у процесі роботи над інструментарієм було вивчено і враховано досвід інструментів оцінювання спроможності громадського сектору, зокрема Оцінка організаційного потенціалу (Organizational Capacity Assessment, OCA), Сітка оцінки потенціалу McKinsey (McKinsey Capacity Assessment Grid), Соціальна рентабельність інвестицій (Social Return on Investment, SROI) тощо.
На першому етапі скринінгу відбувся опис загальних параметрів організацій для формування баз ОГС - створення генеральної сукупності ОГС.

На другому етапі аналіз було поглиблено за моделлю «трьох кіл» Бакстона, згідно якої в оцінці потенціалу спроможності ГО виділяються та оцінюються три різні аспекти: «Організація», «Діяльність» та «Відносини», які вимірювалися в анкетному опитуванні, а також були поглиблено вивчені в якісній частині дослідження - інтервʼю та фокусованих групових дискусія з представниками активних ОГС.
Організація (Structure) у моделі Бакстона — це внутрішня структура та управління організацією. Тут розглядається, чи є організація добре організованою і чи має вона необхідні ресурси та механізми для виконання своїх завдань.Діяльність (Activity) в моделі Бакстона більш чітко відповідає на питання про те, як організація реалізує свої проєкти, програми і чи здатна вона ефективно виконувати свою місію. Важливу роль відіграє здатність організації забезпечувати ресурси та ефективно їх використовувати для досягнення результатів.Відносини (Relationships) в моделі Бакстона оцінюють, як організація взаємодіє зі своїми партнерами, донорами, клієнтами та іншими стейкхолдерами. Важливим аспектом є здатність організації будувати і підтримувати мережу партнерств, взаємодіяти з громадою та залучати її до своєї діяльності.
Модель «трьох кіл» дозволяє оцінити спроможність ГО по трьох ключових напрямках:● Організація: дає основу для стабільного функціонування.● Діяльність: є двигуном змін і впровадження реальних результатів.● Відносини: створюють мережу підтримки, необхідну для досягнення цілей.
Індикатори, визначені на основі скринінгової моделі «трьох кіл», на базі яких була створена анкета для опитування активних ОГС в партнерських громадах.

Для оцінки спроможності ОГС на базі цих індикаторів було розраховано інтегральний показник - індекс спроможності ОГС в партнерських громадах.
Індекс спроможності ОГС складається з 20 показників, які скомпоновані в 3 групи — "організація", "діяльність", "відносини". За способом розрахунку — це сумарний індекс. У фінальному вигляді для зручного сприйняття індекс перетворено в 10-бальну шкалу зі значеннями від 0 балів (відсутність спроможності) до 10 балів (максимально можлива спроможність).

Технологія відбору учасників дослідження (активних ОГС)Однією з задач першого етапу дослідження було визначено виявлення активних ОГС для подальшого їх аналізу. Інформацію щодо організації ми шукали у відкритих джерелах, таких як Мінюст (у Реєстрі громадських об’єднань, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), також у базах даних Дія, на порталах Vkursi pro, You Control, Clarity-project та пошуку в соцмережах і мережі Internet. Для більш швидкого консолідованого збору інформації було використано парсинг даних з сайтів Мінюст та YouControl. Була сформована база з 10000+ зареєстрованих ОГС в партнерських громадах. Наступним кроком було фільтрування ОГС задля виявлення потенційних учасників дослідження.Рівні відбору активних ОГС:1. Перший рівень - виявлення зареєстрованих ОГС (не в стані припинення діяльності) - 10459 ОГС.2. Другий рівень - наявність контактного телефона - 5518 ОГС.3. Третій рівень - наявність e-mail - 1405 ОГС.4. Четвертий рівень - наявність контактного телефона і e-mail - 1400 ОГС.Наявність телефону та електронної пошти є ознакою більшої відкритості до зовнішньої комунікації - була фактором включення в базу активних ОГС. Таким чином, була створена база з 1400 активних ОГС, яка стала основою вибірки для онлайн-опитування. Водночас організації з наявними телефонами також розглядалися як потенціал для участі у дослідженні.

Використовуючи досвід інших досліджень спроможності ОГС, на етапі розробки проєкту онлайн-опитування було обрано як основний метод для кількісної частини дослідження. Перед початком польового етапу було зроблено тестування бази для онлайн-опитування, яке показало, що очікуваний результат прогнозується на рівні 3-4% відповідей, тобто близько 60 анкет, що не відповідало задачам дослідження.
З огляду на масштаб дослідження та його задачі, методологію було оновлено та адаптовано. Онлайн-опитування було замінено телефонним з гарантіями конфіденційності відповідей для респондентів, а за генеральну сукупність було прийнято базу з 5518 організацій, телефони яких були зібрані на попередньому етапі з відкритих джерел. Оновлена методологія передбачала суцільне опитування ОГС. Перед початком телефонного опитування була прискіпливо почищена база телефонів, видалені всі дублі (номери, що привʼязані до декількох організацій), номери в невірному форматі, які не підлягали корекції тощо. Таким чином, було ідентифіковано 4116 унікальних номерів, які були продзвонені під час кількісного етапу дослідження.

Етапи проведення дослідженняОпитування проводилося методом CATI (Computer-Assisted Telephone Interviewing) — це метод збору даних, при якому респонденти опитуються через телефон за допомогою комп'ютерної програми. Інтерв'юер задає питання, а відповіді вводяться безпосередньо в комп'ютер. Опитування проводилося на платформі LEMUR - всеукраїнському сервісі онлайн та офлайн опитувань з можливістю реалізувати опитувальник зі складною структурою фільтрів та переходів, умов ротації, контролю масиву тощо.
Перевагою обраної комплексної методології (поєднання кількісних та якісних методів) є можливість не тільки поглибити розуміння досліджуваної проблематики, а також використати різні підходи до відбору активних організацій. Такий дизайн відбору ОГС дозволив охопити всі партнерські громади (навіть ті, де кількість зареєстрованих ОГС є недостатньо для кількісного опитування) і поглибити вивчення досліджуваних цільових груп. У фокусі якісного дослідження (інтерв’ю та фокус-груп) були організації, які працюють з такими цільовими групами як: жінки, молодь та діти, військові та ветерани/-ки (і члени їх сімей), а також ті, хто працюють в сфері громадської безпеки.
Завдяки реалізованій комплексній методології були досягнені наступні показники:
1. Опитано 638 представників ОГС в партнерських громадах

2. Проведено 43 глибинних інтервʼю з представниками ОГС в партнерських громадах 10 областей. Більше ніж 70% інтервʼю було проведено з організаціями, що працюють з молоддю, жінками та/або ветеранами/-ками (37 з 43 інтервʼю).
3. Проведено 5 фокусованих групових дискусій, 3 ФГД – окремо з представниками ОГС приймаючих громад, 2 ФГД – окремо з представниками ОГС прифронтових громад. Загальна кількість учасників - 34.

Загальна кількість представників організацій громадського сектору, які взяли участь у дослідженні - 715. Після опитування до якісної частини дослідження (інтервʼю та фокус-груп) були запрошені 5 представників ОГС (що було обумовлено задачею поглибити розуміння специфіки їхньої роботи для досягнення задач дослідження), тобто, пʼять ОГС були представлені як в кількісній, так і в якісній частині дослідження. Таким чином, в дослідженні взяли участь 710 унікальних активних ОГС.
Терміни реалізації дослідження: жовтень 2024 року – лютий 2025 року.